(no subject)
Jul. 15th, 2013 11:06 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
o_terenЧогось багато українських слів, не те щоб зовсім забулося, але якось вийшло з вжитку. Ще якось можна зрозуміти, чому не вживається "гладишка", "клямка", "клуня", "деко" - у повсякденному житті сучасного міського, та напівміського, мешканця ці слова ніби й не потрібні. Але ж зараз не почуєш і "слоїк", "поратися", "нахромити", "плохий". А "скатертина", "чашка" і "лапті" назавжди вбили "обрус", "кварту" та "патинки". Жаль.
(Спонукало до ламентації оце: http://smijana.livejournal.com/253363.html :))
(Спонукало до ламентації оце: http://smijana.livejournal.com/253363.html :))
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2013-07-15 09:17 am (UTC)Жінка у мене з Москви — слова, які вона раніше не чула, потребують пояснень.
no subject
Date: 2013-07-15 09:35 am (UTC)Але з них справді варто було б порох трохи струсити: в них є певні, як би це його правильніше сказати, "смислові особливості", які шкода було б втрати.
no subject
Date: 2013-07-15 12:09 pm (UTC)Найпоширеніший замінник чашки - горнятко.
no subject
Date: 2013-07-15 12:18 pm (UTC)no subject
Date: 2013-07-15 12:18 pm (UTC)no subject
Date: 2013-07-15 08:15 pm (UTC)no subject
Date: 2013-07-16 09:05 am (UTC)no subject
Date: 2013-07-15 12:26 pm (UTC)no subject
Date: 2013-07-15 12:29 pm (UTC)no subject
Date: 2013-07-15 08:16 pm (UTC)дякую за підхоплену тему!
Date: 2013-07-15 08:32 pm (UTC)"Спряжити молока" - а не "скип'ятити молока",
пательня - а не сковорідка,
А ще "шибка" - а не "віконне скло"..
Для мене всі ці слова - як кошовні перлинки, намистинки.. хочеться щоб мова була ними оздоблена, але до смаку і до місця. Я думаю що коли навіть тут, у жж, ці слова кожному - з його місцевостей - вживати, згадувати, розповідати "свої" слова, з його країв, вже вони би звучали і вживалися частіше. І мова ставала би якась сердечніша, багатша, ближча до витоків.
До речі, "деко" вживається господинями ще й як, а як же ще назвати те на чому пиріжки випікають.. :) тим противним "протвинем" язик не повернеться назвати. :)) Галичанки, правда, кажуть "бритванка".
Re: дякую за підхоплену тему!
Date: 2013-07-16 09:04 am (UTC)Справді дуже жаль, що такі слова рідко вживаються. От та ж "шибка" - і не зовсім "віконне скло", і коротше, і досить часто от саме їм точніше було б цей предмет назвати. (До речі, от не впевнений, що й "спряжити" - точний синонім до "скип'ятити". Здається то якось довго-довго нагрівати, не даючи закіпіти, чи щось таке.)
а як же ще назвати те на чому пиріжки випікають.. :) тим противним "протвинем"
От саме тим "противним" словом і називають, сам чув. :) От згадав, що й навіть "прати" рідко кажуть - все "стірають". :)
вживати, згадувати, розповідати "свої" слова, з його країв
Згадав, як мене були колись "вирахували": на житомирщині на "огірка" кажуть "гурок", от я колись в розмові так і сказав, і навіть сам не завважив. Ніхто й не зрозумів, що я ляпнув, крім однієї людини. "Ага", каже, "ясно звідки ноги ростуть". :) Хоча взагалі-то я майже все життя в Києві прожив, але от, дитячі сільські подорожі так в зрілому віці вилазать. :)
Re: дякую за підхоплену тему!
Date: 2013-07-16 11:36 am (UTC)Re: дякую за підхоплену тему!
Date: 2013-07-16 02:43 pm (UTC)Re: дякую за підхоплену тему!
Date: 2013-07-16 04:00 pm (UTC)Гоїрок - йотованість "ї" дуже слабка, тобто фактично воно на межі між "гоірком" та "гоїрком".
Ще з тамтешніх особливостей пам'ятаю "сояшник", але це, наскільки я знаю, досить поширена форма.
Re: дякую за підхоплену тему!
Date: 2013-07-16 07:19 pm (UTC)Чернігівщину "чую", рідних Хмельничан, тернопільчан можу відрізнити, ну і галичан, безумовно.. :)
У нас кажуть "вгіркИ". :) А ще моїх подолян добре чути по двоїні: дві відрі, три теляті, курчаті, дві яйці і т.і.
Нє, деко, дечко - у нас в родині тільки так (ще поки) називають.
А от "стірати" - так.. але подумалося що колись, коли одяг били "праником, прачем" на річці - то це було "прання". А тепер труть - значить, стирають, стірають.. може підсвідомо воно і вірніше. :)
Про нюанси діалектних слів - саме так! от саме їм і органічне місце знайшлося би в сучасній мові, і вони би її збагатили, коли вслухатися в їх зміст, не просто прираховувати до "синонімів".
От наприклад, "пряжити" - це було не лише "кип'ятити молоко". Старі люди в моєму дитинстві казали "напражила солонЕшників" = насмажила соняшникового насіння. "Пражити"- це повільне нагрівання.. і я думаю, "пражене молоко" = "топлене молоко", звідки і "ряжанка" (праженка?)
Отже, "спряжити" можна вживати в кулінарії, означаючи процес смаження на повільному вогні (томление - рос. мова) Треба перевірити по словниках, але ліньки.. так що поки пишу як інтуїція підказує мовна.
Шибка - теж хороше слово, позначає "фрагмент вікна з рамою", як я це відчуваю і розумію.. і такого слова в мові зараз немає лаконічного.
..і так з багатьма діалектними словами можна подружитися сучасній мові. Тільки не вживати їх бездумно, не розуміючи і не знаючи до чого воно..
Тим і цінно коли б кожний розповідав про своє дитинство і діалектні слова, які чув саме у стосунку до конкретних ситуацій.
Re: дякую за підхоплену тему!
Date: 2013-07-17 08:41 am (UTC)І навіть і не діалектні (от ті ж "шибка" з "пряженням" - цілком загальноукраїнська, імхо. Ну, може вимова трохи "гуляє" в різних місцях). Й справді, багатьом підзабулим та діалектним словам можна було б надавати "друге дихання".
(Зараз почнуться мої фантазії, але... ту ж "клямку" можна було б використовувати для іменування якихось специфічних затискувачів і т.п. (тим паче, що здається це слово одного кореня зі словом "клемма"). Або от недавно хтось питався, як українською називати процес пристібування пасом безпеки в автомобілі. Я запропонував слово "припинатися". Воно може ще зараз в когось і викликає "не ті" асоціації, проте, як на мене, доволі точно характеризує процес. :) Ну це так: конкретні пропозиції може й не серйозні, але сам такий підхід, я б вітав. :))
Re: дякую за підхоплену тему!
Date: 2013-07-17 06:00 pm (UTC)А щодо клямки - так, якийсь замок (у якого принцип дії подібний на принцип клямки) у техніці цілком можна було б саме так назвати.
Ох, як би було б добре якби З РОЗУМОМ це все робилося.. бо із красивими речами краще або взагалі не давати їх в руки не тих людей, або якщо вже виносити у світ, то обережно.
Re: дякую за підхоплену тему!
Date: 2013-07-17 06:47 pm (UTC)Re: дякую за підхоплену тему!
Date: 2013-07-17 08:25 pm (UTC)..навіть тих хто чув наживо і для кого це звичні слова. Не кажучи вже про тих хто знають лише з книжок.
Re: дякую за підхоплену тему!
Date: 2013-09-21 09:47 am (UTC)незвідані шляхи твої, господи
Re: дякую за підхоплену тему!
Date: 2013-09-21 11:49 am (UTC)От і автор підтверджує:
""Спряжити" і "шибка" і на києвщині з житомирщиною кажуть (ще інколи, і все рідше). "
Re: дякую за підхоплену тему!
Date: 2013-09-21 01:50 pm (UTC)але, може, й так. правда, тоді це слово можно назвати не діалектним, а скорше застарілим,
"застаріваючим".
...я, здається, розумію, чому застаріває і не вживається.
бо шибкою ми називали звикло фрагмент скла у звиклому вікні, що було звикло поділене "перепльотом" (заради міцности, напевно, а також для кросоти) на відносно невеличкі "шибки".
а тепер у сучасному металопластику до суцільного величенького подвійного шкла оте "шибка" дійсно якось не прикладається
(бачу, наша мова, сучаснодіаспорська, дуже скоро буде як справжнісінька "канадийска", навіть незважаючи на інтернет)
no subject
Date: 2013-07-16 11:33 am (UTC)no subject
Date: 2013-07-16 02:54 pm (UTC)(Ну й я не стверджую, що ці слова зовсім не вживаються, просто мені здається, що їх вживання ну от прямо за моєї пам'яті якось сильно "усохло".)
no subject
Date: 2013-07-16 03:52 pm (UTC)no subject
Date: 2013-07-16 07:12 pm (UTC)no subject
Date: 2013-07-16 07:26 pm (UTC)Квартою у бабусі звали і малу металеву кружку, і півлітрову чи то літрову велетенську емальовану металеву "кружку" з ручкою, та і зараз дехто так каже.
no subject
Date: 2013-07-17 08:42 am (UTC)no subject
Date: 2013-07-17 06:02 pm (UTC)..але зараз деколи відсторонююся від "само собою" і замислююся чому саме так.. :)
no subject
Date: 2013-09-21 09:44 am (UTC)а ще, напевно, оптека!!!!!
божежмій
аж дитинством війнуло
no subject
Date: 2013-09-21 09:42 am (UTC)лапті вопше-то російська взувачка. На Україні носили личаки.
патинки досі говорять принаймні в одному куточку Західної, так називались повстяні тапки\мешти\чоботи категорії "прощай молодость"
no subject
Date: 2013-09-23 10:12 am (UTC)Щодо "лаптів" - може вони колись і були личаками, але зараз лаптями та тапками називають все підряд, що вдягається на ноги і схоже на капці. "Патинки" ж схоже колись були чимось на кшталт "пантофлів", але я чув цю назву (на житомирщині) по відношенню і до звичайних капців, і до того, що справді можна було б назвати "легкими туфлями".
(Чомусь вважається, що "патинки" якесь "західнянське" слово. Оце погуглив - схоже колись було цілком собі загальноукраїнським.)
no subject
Date: 2013-09-23 12:57 pm (UTC)бо взагалі-то, лапті - це ж плетене, з лубу, чи лика чи як воно там.
у нас теж могли все підряд назвати "лапті" - але ж жартома.
Як автомобіль - "тачка" або мотоцикл "пЕрдавка", ще раз перепрошую :)).
...нащот патинків - то в мене теж "шо віжу" :)), себто варіант слововжитку в побуті, який можу засвідчити.
Бо в літературі це слово, дійсно, класики вживали вовсю - пригадую, десь фігурували навіть "жидівські патинки", чи не в Тараса Григоровича.
no subject
Date: 2013-09-23 04:29 pm (UTC)А "патинки" власне й тому й жаль, що й особливості саме цієї взувачки забулися, та й саме слово мало хто згада (імхо).
no subject
Date: 2013-09-23 04:43 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-23 09:07 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-23 10:04 pm (UTC)