Білогвардійське

Десь так на зорі "пєрєстройки" зацікавило мене одне питання: як це воно так вийшло, що доволі багато бувших "білогвардійців" досить скоро опинилося в більшовицькому стані. Адже, здавалося б, непримиренні противники, а бач як вийшло. Ну, дехто з примусу, дехто просто виживав як міг. Але ж коли був вибір, то чому всі ці Турбіни та Рощіни з Тєлєгіними занадто часто, як на мій смак, приставали до більшовиків?

Як раз почали тоді в журналі "Юность" публікувати "лагерні" спогади такого собі Льва Разгона, зокрема про його зустріч з таким собі Рощаковським - бувшим царським офіцером, "монархістом, націоналістом та антисемітом" (і, між іншим, уродженцем херсонщини). І от те, що говорив цей персонаж, здалося мені досить відвертим та точним описом світогляду цього прошарку "бувших":

( Далі )