(no subject)
Sep. 29th, 2009 06:15 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
o_terenПочну з невеликої ремарки стосовно свого ставлення до президента Ющенка: я ставлюся до нього вкрай негативно, оскільки він не виправдав людських сподівань та розтринькав неабиякий потенціал народної підтримки на бездарні чвари поміж так званою «елітою» та недолугі спроби «об’єднати націю», «подолати міліцейську корупцію», «побудувати боєздатну армію», тощо, котрі якимось дивовижним чином призводять до прямо протилежних результатів.
Одначе, справедливості ради, слід зазначити, що на відміну від більшості наших політиків він напрочуд послідовний та виявляв неабияку стійкість за вельми непростих обставин. Так, в той час як практично весь «політикум», піджавши хвоста, підтявкував імперському порикуванню російського ведмедя, виважена відповідь нашого президента прозвучала цілком достойно. Або ж його минулорічна позиція по грузинському питанню, хоч комусь й може видатися недоцільною з політичної точки зору, чисто по людські мені імпонує.
Коротко кажучи, враження непоганої людини Ющенко справляє, проте з покладеними на нього обов’язками не справляється.
В будь-якому випадку, мені здається, що оцінювати діяльність людини слід за його реальними ділами, а не байками. І ось тут особисто я вже не вперше опиняюсь в парадоксальній ситуації: я, зовсім не симпатик Ющенка, змушений захищати його від нападок людей які кілька років тому вельми завзято волали «Ющенко - так». Звісно, мені абсолютно зрозуміле їхнє розчарування (ба, я навіть його поділяю), однак спроба аналізу кількох випадків доволі агресивних сплесків антипатії до президента, досить швидко виявила ще один, і то неабияк небезпечний, фактор. Найбільш доцільно «препарувати» його на фактах. Отже:
Російська газета «Известия» публікує, а газета «Кореспондент» передруковує, статтю с приводу промови Ющенка до 18-ї річниці Дня Незалежності, яка, закінчується такими словами: «Цитаты из Мейса Ющенко использовал и в своей тронной речи во время Дня независимости. Судя по ее контексту, с Россией украинскому президенту не по пути. Он рад бы повторить "подвиг Мазепы".» (http://www.izvestia.ru/ukraina/article3132289, http://korrespondent.net/worldabus/947522)
Спробуємо оцінити реакцію пересічного читача хоча б на цю одну наведену цитату.
По-перше, промова Ющенка чомусь названа «тронною». Очевидно, що це має створювати певне іронічно-саркастичне тло як для сприйняття особи президента України, так і для сприйняття сказаного ним: промова нібито «тронна», а трону то й немає. «Царь не настоящий!»
По-друге, чітко вказується на певну недоброзичливість президента України стосовно Росії. Цілком зрозуміло, що у багатьох читачів, як Росії так і України, це має викликати не найкращі почуття.
По-третє, фраза про Мазепу вельми двозначна: у багатьох образ Мазепи асоціюється з долею українського народу, змушеного робити непростий вибір за вельми драматичних обставин (нинішній «офіційний» український погляд), у багатьох його образ асоціюється зі зрадою російського царя та «дружби народів» (великороссько-радянський погляд), у декого з трагедією непересічної, талановитої особистості (найбільш людяний погляд, погляд Байрона, Пушкіна, Меріме), тощо. Однак про «подвиги» Мазепи говорить лише досить вузьке коло маргіналів. Таким чином Ющенко, що прагне «повторити подвиг Мазепи», виглядає щонайменш диваком, а то й неадекватною людиною, котра, як це не дивно, займає пост президента держави.
А що ж насправді говорив Ющенко? Промову знайти неважко (наприклад тут: http://www.president.gov.ua/news/14759.html). Простий пошук по тексту дає дивні результати: ні слово «Росія», ні слово «Мазепа» в промові не зустрічається жодного разу! З найбільш підхожого зустрічаються лише «російськомовні»: «Я звертаюся до всіх нас: україномовних і російськомовних, православних, греко-католиків, всіх християн, мусульман та іудеїв, до нашого селянства, інтелігенції, робітництва і військових: немає між нами різниці, з думкою про майбутнє ми зобов’язані йти шляхом творення єдиної нації, бо лиш її моноліт захистить і вбереже нас у новому столітті». Спершу подумалось, а чи не йшлося в статті про якусь іншу промову Ющенка? Однак схоже що ні, адже той самий, згаданий у статті, «Мейс» у президента такі зустрічається: «Постгеноцидний статус України означає, за Джеймсом Мейсом, по-перше, «вбивство розуму нації», тобто розтерзаність її інтелектуальної еліти, по-друге, люмпенізацію села, що відчутно гальмує аграрну реформу, по-третє, спотворення світосприйняття та власної історії і низьку національну солідарність між різними верствами населення.»
Певно саме ці слова набули такого, м’яко кажучи, «перекрученого» трактування «контексту» промови. Одначе знаєте що я на це можу сказати? Президент таки правий: ми дійсно постгеноцидна країна, в нас дійсно великі проблеми як зі світосприйняттям так і з інтелектом. Адже лише люди зі спотвореним світосприйняттям та недолугим інтелектом могли б сприймати за чисту монету подібні статті в «Известия», «Комсомолках», «Кореспондентах»… Більш того, спотворене світосприйняттям та недолугий інтелект дається взнаки не тільки на особистісному рівні, але й на суспільному: адже «українська» газета «Кореспондент» передруковує відверто брехливий антиукраїнський пасквіль без жодних коментарів, всього лиш у рубриці «Мир про нас»! Невже журналісти та видавці «Кореспонденту» настільки впевнені в тому, що читач сам розбереться, що це брехня? (А він не розбирається! Перевірено на «фокус-групі».) Якщо так, то журналісти та видавці мають проблеми з інтелектом. Якщо ж вони це зробили навмисно, то в них явні проблеми зі світосприйняттям. (До речі, вельми цікава рубрика, цей «Мир про нас». З десяти взятих навмання але підряд статей у цій рубриці три - з "Независимая газета" (Росія), по дві - з "Время новостей" та Lenta.Ru (Росія), по одній - з "Российская газета", "Московский комсомолец", "Спорт-Экспресс" (Росія). Отакий от «широкий мир» підготувала нам газета «Кореспондент»!)
З густого коктейлю «оцінки діяльності Ющенка», «спотвореного світосприйняття» та «18-го Дня Незалежності» несподівано виринув спогад, про стару, читану більше десяти років тому, лекцію Ліни Костенко «Гуманітарна аура нації або Дефект головного дзеркала». Дозволю собі розлогу цитату: «…коли американці свого часу запускали з мису Канаверал дослідну станцію з якимсь особливо потужним телескопом, що мав прецизійно точну систему дзеркал, то, виявивши в останній момент дефект головного дзеркала, призупинили запуск, усунули дефект і лише тоді запустили цей телескоп на орбіту. В переносному значенні таким телескопом, з такою системою дзеркал у кожній нації, в кожному суспільстві повинен бути весь комплекс гуманітарних наук, з літературою, освітою, мистецтвом,- і в складному спектрі цих дзеркал і віддзеркалень суспільство може мати об'єктивну картину самого себе і давати на світ невикривлену інформацію про себе, сфокусовану в головному дзеркалі. Ефект головного дзеркала, точність його оптики, грають вирішальну роль.
У нас же цей телескоп давно застарів, ніколи не модернізується, його обслуга часом не дуже й грамотна, а часом і недобросовісна й упереджена, так що нація відбивається не в системі розумно встановлених дзеркал, фокусується не в головному дзеркалі, а в шкельцях некоректно поставлених лінз і призм, що заломлюють її до невпізнання. Маємо не ефект, а дефект головного дзеркала, місцями воно розбите, уламки розкидані скрізь по світу. Та й взагалі цей телескоп встановлений нам не нами. Запрограмований на систему анахронічних уявлень, він умисно спотворює обличчя нації. Відтак і живемо в постійному відчутті негараздів, психологічного дискомфорту, викривленої істини. В той час, коли справжня дослідна станція з потужним нашим телескопом давно вже повинна пролітати над світом, вивчати світ об'єктивно, і об'єктивно ж віддзеркалювати світові нас.».
З тих пір минуло 10 років, ми все так же спотворено дивимося на світ крізь чужий телескоп «Известий» та «Комсомольских правд». І в такому стані речей є неабияка «заслуга» Ющенка, який безумовно міг і мусів цю систему дзеркал підправити. Адже саме такого результату, а зовсім не дешевої ковбаси по 2.20, особисто я та мільйони інших, в 2004 році від нього й очікували. Парадокс полягає в тому, що він же й стає першою жертвою своїх же помилок.
Коротко кажучи, враження непоганої людини Ющенко справляє, проте з покладеними на нього обов’язками не справляється.
В будь-якому випадку, мені здається, що оцінювати діяльність людини слід за його реальними ділами, а не байками. І ось тут особисто я вже не вперше опиняюсь в парадоксальній ситуації: я, зовсім не симпатик Ющенка, змушений захищати його від нападок людей які кілька років тому вельми завзято волали «Ющенко - так». Звісно, мені абсолютно зрозуміле їхнє розчарування (ба, я навіть його поділяю), однак спроба аналізу кількох випадків доволі агресивних сплесків антипатії до президента, досить швидко виявила ще один, і то неабияк небезпечний, фактор. Найбільш доцільно «препарувати» його на фактах. Отже:
Російська газета «Известия» публікує, а газета «Кореспондент» передруковує, статтю с приводу промови Ющенка до 18-ї річниці Дня Незалежності, яка, закінчується такими словами: «Цитаты из Мейса Ющенко использовал и в своей тронной речи во время Дня независимости. Судя по ее контексту, с Россией украинскому президенту не по пути. Он рад бы повторить "подвиг Мазепы".» (http://www.izvestia.ru/ukraina/article3132289, http://korrespondent.net/worldabus/947522)
Спробуємо оцінити реакцію пересічного читача хоча б на цю одну наведену цитату.
По-перше, промова Ющенка чомусь названа «тронною». Очевидно, що це має створювати певне іронічно-саркастичне тло як для сприйняття особи президента України, так і для сприйняття сказаного ним: промова нібито «тронна», а трону то й немає. «Царь не настоящий!»
По-друге, чітко вказується на певну недоброзичливість президента України стосовно Росії. Цілком зрозуміло, що у багатьох читачів, як Росії так і України, це має викликати не найкращі почуття.
По-третє, фраза про Мазепу вельми двозначна: у багатьох образ Мазепи асоціюється з долею українського народу, змушеного робити непростий вибір за вельми драматичних обставин (нинішній «офіційний» український погляд), у багатьох його образ асоціюється зі зрадою російського царя та «дружби народів» (великороссько-радянський погляд), у декого з трагедією непересічної, талановитої особистості (найбільш людяний погляд, погляд Байрона, Пушкіна, Меріме), тощо. Однак про «подвиги» Мазепи говорить лише досить вузьке коло маргіналів. Таким чином Ющенко, що прагне «повторити подвиг Мазепи», виглядає щонайменш диваком, а то й неадекватною людиною, котра, як це не дивно, займає пост президента держави.
А що ж насправді говорив Ющенко? Промову знайти неважко (наприклад тут: http://www.president.gov.ua/news/14759.html). Простий пошук по тексту дає дивні результати: ні слово «Росія», ні слово «Мазепа» в промові не зустрічається жодного разу! З найбільш підхожого зустрічаються лише «російськомовні»: «Я звертаюся до всіх нас: україномовних і російськомовних, православних, греко-католиків, всіх християн, мусульман та іудеїв, до нашого селянства, інтелігенції, робітництва і військових: немає між нами різниці, з думкою про майбутнє ми зобов’язані йти шляхом творення єдиної нації, бо лиш її моноліт захистить і вбереже нас у новому столітті». Спершу подумалось, а чи не йшлося в статті про якусь іншу промову Ющенка? Однак схоже що ні, адже той самий, згаданий у статті, «Мейс» у президента такі зустрічається: «Постгеноцидний статус України означає, за Джеймсом Мейсом, по-перше, «вбивство розуму нації», тобто розтерзаність її інтелектуальної еліти, по-друге, люмпенізацію села, що відчутно гальмує аграрну реформу, по-третє, спотворення світосприйняття та власної історії і низьку національну солідарність між різними верствами населення.»
Певно саме ці слова набули такого, м’яко кажучи, «перекрученого» трактування «контексту» промови. Одначе знаєте що я на це можу сказати? Президент таки правий: ми дійсно постгеноцидна країна, в нас дійсно великі проблеми як зі світосприйняттям так і з інтелектом. Адже лише люди зі спотвореним світосприйняттям та недолугим інтелектом могли б сприймати за чисту монету подібні статті в «Известия», «Комсомолках», «Кореспондентах»… Більш того, спотворене світосприйняттям та недолугий інтелект дається взнаки не тільки на особистісному рівні, але й на суспільному: адже «українська» газета «Кореспондент» передруковує відверто брехливий антиукраїнський пасквіль без жодних коментарів, всього лиш у рубриці «Мир про нас»! Невже журналісти та видавці «Кореспонденту» настільки впевнені в тому, що читач сам розбереться, що це брехня? (А він не розбирається! Перевірено на «фокус-групі».) Якщо так, то журналісти та видавці мають проблеми з інтелектом. Якщо ж вони це зробили навмисно, то в них явні проблеми зі світосприйняттям. (До речі, вельми цікава рубрика, цей «Мир про нас». З десяти взятих навмання але підряд статей у цій рубриці три - з "Независимая газета" (Росія), по дві - з "Время новостей" та Lenta.Ru (Росія), по одній - з "Российская газета", "Московский комсомолец", "Спорт-Экспресс" (Росія). Отакий от «широкий мир» підготувала нам газета «Кореспондент»!)
З густого коктейлю «оцінки діяльності Ющенка», «спотвореного світосприйняття» та «18-го Дня Незалежності» несподівано виринув спогад, про стару, читану більше десяти років тому, лекцію Ліни Костенко «Гуманітарна аура нації або Дефект головного дзеркала». Дозволю собі розлогу цитату: «…коли американці свого часу запускали з мису Канаверал дослідну станцію з якимсь особливо потужним телескопом, що мав прецизійно точну систему дзеркал, то, виявивши в останній момент дефект головного дзеркала, призупинили запуск, усунули дефект і лише тоді запустили цей телескоп на орбіту. В переносному значенні таким телескопом, з такою системою дзеркал у кожній нації, в кожному суспільстві повинен бути весь комплекс гуманітарних наук, з літературою, освітою, мистецтвом,- і в складному спектрі цих дзеркал і віддзеркалень суспільство може мати об'єктивну картину самого себе і давати на світ невикривлену інформацію про себе, сфокусовану в головному дзеркалі. Ефект головного дзеркала, точність його оптики, грають вирішальну роль.
У нас же цей телескоп давно застарів, ніколи не модернізується, його обслуга часом не дуже й грамотна, а часом і недобросовісна й упереджена, так що нація відбивається не в системі розумно встановлених дзеркал, фокусується не в головному дзеркалі, а в шкельцях некоректно поставлених лінз і призм, що заломлюють її до невпізнання. Маємо не ефект, а дефект головного дзеркала, місцями воно розбите, уламки розкидані скрізь по світу. Та й взагалі цей телескоп встановлений нам не нами. Запрограмований на систему анахронічних уявлень, він умисно спотворює обличчя нації. Відтак і живемо в постійному відчутті негараздів, психологічного дискомфорту, викривленої істини. В той час, коли справжня дослідна станція з потужним нашим телескопом давно вже повинна пролітати над світом, вивчати світ об'єктивно, і об'єктивно ж віддзеркалювати світові нас.».
З тих пір минуло 10 років, ми все так же спотворено дивимося на світ крізь чужий телескоп «Известий» та «Комсомольских правд». І в такому стані речей є неабияка «заслуга» Ющенка, який безумовно міг і мусів цю систему дзеркал підправити. Адже саме такого результату, а зовсім не дешевої ковбаси по 2.20, особисто я та мільйони інших, в 2004 році від нього й очікували. Парадокс полягає в тому, що він же й стає першою жертвою своїх же помилок.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2009-11-21 03:35 pm (UTC)no subject
Date: 2009-11-21 05:49 pm (UTC)Но ИМХО довольно точно о нем высказался Балога:
"Он не терроризировал бизнес, не делал резких поворотов ни влево, ни вправо. Он не изменяет той нише, которую занял с 2005 года. Да, ему не интересна экономика, ему не интересно строительство своей партии. Но ему интересно строительство государства и гуманитарная сфера, важна независимость Украины. Более того, в этих сферах у него достаточно большой потенциал"((с)
Ющенко не может и не готов возглавлять страну в ее нынешнем состоянии.
Касательно реальных кандидатов, то не вижу их вовсе.
Росси сумела извлечь уроки из поражения 2004 года и сейчас у нас нет выбора.Буду лично голосовать за Гриценко,хотя у него тоже нет ни заявленной команды, ни четкой программы. Во втором туре пойду "против всех"-просто совесть не позволяет голосовать за этих "лидеров"
no subject
Date: 2009-11-21 06:53 pm (UTC)Согласен с выбором в первом туре, с той лишь оговоркой, что голосовать за него бесполезно - он не пройдет во второй тур.
Что касается второго - вы же понимаете, что, голосуя против всех, вы просто перекладываете ответственность за выбор, который все равно будет сделан, на других людей. Гражданская ли это позиция?
no subject
Date: 2009-11-21 08:04 pm (UTC)Касательно -" голосуя против всех, вы просто перекладываете ответственность за выбор, который все равно будет сделан, на других людей. Гражданская ли это позиция?-У меня на форуме по этому поводу была дискуссия с одним росиянином, который упорно не мог понять, почему я отказываюсь выбирать. Не знаю, насколько мои агрументы будут Вам понятны: У меня свои понятия чести и отвественности. Голосовать за лиц, которые стопроцентно находятся вне сферы моих надежд, уважения итп- не могу, потому что что если меня потом спросят- почему ты голосовала за Т. или Я.- у меня не будет ни одного внятного аргумента. Это тоже гражданская позиция- отказаться от навязнного тебе выбора.
По сути-какая разница с какого конца тела меня поимеют?!По крайней мере- всегда можно сказать, что меня имели без моего согласия:)(извините за черный юмор).
no subject
Date: 2009-11-21 08:18 pm (UTC)Кроме того - что, если В.А. все же (знаю, вероятность вроде бы исчезающе мала) выйдет во второй круг - тогда пойдёте?
no subject
Date: 2009-11-21 08:47 pm (UTC)Отноительно ВАЮ-соглашусь, что он меньшее зло, чем вышеперечисленные и гораздо более предсказуем . Если выйдет- вариант голосования за него не исключаю, хотя буду еще "посмотреть".:)
no subject
Date: 2009-11-21 09:02 pm (UTC)Точно так де, как если бы я был в России, и выбор был между З и П, которого я терпеть не могу, голосовал бы за П.
Да, она прохиндейка, да, она думает только о власти, да, во многом из-за нее оранжевое дело провалилось - но все же, все же, все же. Кроме того, я допускаю (не уверен, но допускаю), что дорвавшись до власти, она, наконец, прекратит работать на свой (сомнительный) имидж и займется делом - а дело делать она умеет все же.
Хотя и есть риск, что она ляжет под Путина... но в стране "по понятиям" я жить категорически не хочу.
no subject
Date: 2009-11-21 09:29 pm (UTC)Навскидку( не претендуя на серьезный анализ)
-давит средний и мелкий бизнес,который в любой европейской стране является основой экономики
-не имеет ни одного экономиста в команде, ратует за ручное управление
-впечатление, что готова положить голову за пост президента- то нездоровое желание.Даже Я. тут выглядит более прагматичным.
-абсолютно не уважет нашу страну и пусть даже самого неудалого президента, подхихикая П. Это просто ,как говорится, "на голову не налазит".
По поводу ее бездарнейшей пиар компании- просто без коментариев. Как ни прочту о ее шагах, так не знаю- смеяться или плакать:))
no subject
Date: 2009-11-21 09:57 pm (UTC)Повторюсь - ей можно много чего вменить. Но - она не из "малины" все же.
Не скрою, Юля в последнее время делает почти все возможное, чтобы за нее не голосовали приличные люди. Но - грустный парадокс - может быть, все же придется.
Опять-таки повторюсь: пунктов, не позволяющих голосовать за Путина, я наберу куда больше. Но.... из Путина и Зюганова (не говоря о Лимонове) выберу Путина.
no subject
Date: 2009-11-23 03:29 pm (UTC)Власне пост був не стільки про Ющенка, скільки про вельми своєрідне висвітлення його діяльності деякими ЗМІ.
Стосовно ж вибору і такого іншого... Можливо видається, що я занадто упереджений до Ющенка. Проте насправді це якраз прояв «відносності» мого ставлення: просто на інших «реальних» кандидатах я вже давно поставив хрест, а в Ющенку проглядалось щось людьське. Певно так завжди буває – «чуже» не викликає бурхливих емоцій, на відміну від «свого»: в Ющенку щось «своє» відчувалось.
Однак, я цей пост писав досить давно, майже два місяці тому, зараз справа з Ющенком стала ще гіршою: нещодавно прослухав пару фрагментів з його «гарячої лінії» в газеті «Комсомольська правда» і мені здалося, що наш президент – повний інопланетянин. Він говорить про речі яких в реальності не існує: зріст добробуту, сильна банківська система, наплив інвестицій і т.д. і т.п. Може я один нічого цього не бачу, а бачу щось прямо протилежне?
Я не знаю за кого голосувати. Грубо кажучи, вина Ющенків-Тимошенок полягає в тому, що зараз безліч людей просто «пропустить свій хід» на виборах. Схоже їх це влаштовує. Більш того, думаю, що створена така ситуація, що їх влаштовує будь-який результат «виборів»: всі залишаться більш-менш при своїх, статус-кво для всіх груп можновладців буде збережено.
Мені здається, що грати по їх правилах народу (вибачайте за високий «штиль») не має жодного сенсу, відповідь має бути асиметричною. Теоретично, цей «пропущений хід» може стати тою передишкою, якою можна скористатися для формування цієї асиметиричної відповіді. А вже чи скористається люд з цього, хто зна: у нас великий досвід (якщо не традиція) в профукуванні можливостей. А попит на альтернативу великий: відносний успіх сурогатів, на кшталт Яценюків-Тігіпків, тому свідоцтво.
no subject
Date: 2009-11-23 04:45 pm (UTC)Та до вас - кого ще можу питати у вашому блозi:)
Я згоден з вашими аргументами, ала в полiтицi, на жаль, нема такого поняття, як пропущений хiд. На п'ять рокiв хтось отрима "булаву". I я категорично не хочу, щоб за мене вирiшували, хто то буде, пiдмасленi гречкою чи якимось аналогом пенсiонерки з Борщагiвки тп Бердичева.
На маргiнесi - щодо сурогатiв. То така справа... один такий сурогат вже 10 рокiв при владi у росiян. У Володимира Семеновича Висоцького є генiальна пiсня про "козла отпущения"...
no subject
Date: 2009-11-23 06:36 pm (UTC)Та й я не хочу :) Є питання "а що можна зробити"?
Як я зрозумів, ви схиляєтесь до того, що Тимошенко - "менше зло". А мене щось останнім часом перспектива обрання Юлії Володимирівни лякає чи не більше ніж обрання Віктора Федоровича. Чим вона краща за "гречкосіїв"? Точнісінько так само купить голоси пенсіонерів, хай не за гречку, ну так за обіцянку підвищити пенсії абощо.
Ні, я зовсім ні за кого не агітую, я швидше сам для себе намагаюсь зрозуміти, що ж можна зробити.
Стосовно "пропущеного ходу". Може в політиці такого й нема, а в житті є :). Власне це щось подібне до того, що у Тойнбі називалось "відходом": можливість відсапатися, огледітися, зрозуміти, що ж власне нам насправді треба, оформити якусь альтернативу. Але зауважте, я тут вітійствую як типовий "пикейный жилет" :)
no subject
Date: 2012-08-02 10:57 pm (UTC)Так, жонглювання словами і спотворення суті сказаного в той бік в який хочеться чи треба - це журналісти сусідньої держави добре вміють робити, просто віртуозно. Але чому наші люди дивляться в ці дзеркала?.. чому по селах (бабуся розповідала) бути такі наївні що телефонували на тб у ті дурнуваті ігри "вгадай слово-отримай великі гроші" і проговорювали на телефоні всю пенсію..
та тому що не один рік плекалася і культивувалася повна і беззаперечна віра у СЛОВО, сказане з ефіру чи з екрану, з книжки чи з газети, з біблії чи з церковної книги записів.. а людей, здатних мислити і не брати на віру кожне слово, виявляється, не так і багато. А ще ж кожний повірить у те у що хоче повірити (підсвідомо)..
Яв першому турі тоді голосувала за Ющенка - бо не бачила кращого з тих з кого можна було обирати. Хоча хотілося додати відсотків Гриценку і подивитися що він за один..
а цього разу мушу стиснувши зуби голосувати за те ситуативне об'єднання із несимпатичними мені фігурами, особливо Яценюк дратує - хоч розумію що половина того роздратування суто від харизми із знаком мінус, а це неправильно..
Отак навіть по жж видно що час іде, а ми все товчемося навколо "меншого зла".. коли ж вже почнеться "за більше добро"..
no subject
Date: 2012-08-03 09:17 am (UTC)Почасти так. Але здається мені, що то загальнолюдська риса - прислухатися до авторитетів та відомих людей (котрі, в тому числі, і керують всіма цими газетами та каналами). Тут з самими авторитетами щось треба робити. А ці авторитети, власне, й мають бути тими камертонами чи дзеркалами.
стиснувши зуби голосувати за те ситуативне об'єднання
Я тоді теж не голосував "проти всіх", хоча й дуже хотілося. Розрахунок в титанічній боротьбі переміг емоції. Хоча до сих пір не певен, що аби, наприклад, перемогла Тимошенко, то було б краще. Єдиний більш-менш реальним плюсом від її обрання, було б те, що все ж вона та її команда мусила б більше звертати уваги на думку людей, була б більш від них залежна, що теж не мало.
Отак навіть по жж видно що час іде, а ми все товчемося навколо "меншого зла".. коли ж вже почнеться "за більше добро"
Топчемося, так. :(
До речі, щодо "злів" та "добрів" теж якась хитра гра йде, імхо. Бо якщо добряче подумати, то "з математичної точки зору" "менше зло" = "більшому добру". Хоча й звучить значно гірше. :)
no subject
Date: 2012-08-03 09:40 pm (UTC)Ви, до речі, десь про Ющенка так гарно сказали.. що попри все негативне, все-таки це був перший президент (ну не рахувати ж Кравчука), в якому було щось таке наше. Чого, на жаль, немає фактично у жодному із тих хто зараз на видноті і претендує..
Так, Ви праві. :) Математично це одне і те саме.. але назвати "добром" значно важче щось ні-те-ні-се, ніж те саме назвати "злом".. від добра хочеться дієвості зі знаком плюс. :)