(no subject)
Aug. 25th, 2011 07:57 pm"Как-то вышел я к Москве-реке в том месте, где отель «Украина», Украинский бульвар, Киевская улица и Киевский же вокзал придают урбанистическому пейзажу милое, однако несколько однообразное звучание. О подобном месте в своём родном городе на Днепре иронизировал Олесь Бузина: «Монумент Шевченко торчит теперь в Шевченковском сквере на бульваре Шевченко напротив Университета им. Шевченко! Рядом, в особняке, помещается Музей Шевченко». Вспомнив об этом, решил, что москвичи продемонстрировали в своей любви к общим (с «младшими братьями») ценностям больше сдержанности и вкуса, ибо «Шевченко», помноженный на пять на одной квадратной миле, это пять гвоздей в мозг, а тут всё-таки вариации из двух слов, навевающих великороссам сентименталные образы Отца городов русских и украинской ночи, которая, как внушил нам Пушкин, тиха (до известной оранжевой бессонницы на Майдане)."
Так, зі смаком у наших "старших братів" значно краще. Адже кожен вишуканий та витончений "вєлікоросс", доїхавши до станції метро "Пушкінська" може перегляну найостанніший блокбастер в кінотеатрі "Пушкінський", потім трошки погуляти Пушкінською площею, побродити навколо пам'ятника Пушкіну, а зголоднівши, відвідати "Кафе Пушкинъ", де й наслодиться "старинной русской дворянской кухней". І десь там, откушав "Щи суточныя изъ квашоной капусты съ телятиною въ горшке" та підбираючись до "Сельди а ля натюрель съ салатомъ изъ горячей картофели" порозмірковувати над тяжкою дворянською долею, судьбінамі родіни, ну і, як зазвичай, над правічною хохляцькою нестриманістю та несмаком. Шарман, шарман... Ну а потім, звісно, назад, додому, за МКАД. Намагаючись по дорозі своєю заіржавілою макитрою перелічити чужі цвяхи. Благо, шлях не близький, до п'яти долічити можна.
А чого це я? Та дідько його зна. :)
Так, зі смаком у наших "старших братів" значно краще. Адже кожен вишуканий та витончений "вєлікоросс", доїхавши до станції метро "Пушкінська" може перегляну найостанніший блокбастер в кінотеатрі "Пушкінський", потім трошки погуляти Пушкінською площею, побродити навколо пам'ятника Пушкіну, а зголоднівши, відвідати "Кафе Пушкинъ", де й наслодиться "старинной русской дворянской кухней". І десь там, откушав "Щи суточныя изъ квашоной капусты съ телятиною въ горшке" та підбираючись до "Сельди а ля натюрель съ салатомъ изъ горячей картофели" порозмірковувати над тяжкою дворянською долею, судьбінамі родіни, ну і, як зазвичай, над правічною хохляцькою нестриманістю та несмаком. Шарман, шарман... Ну а потім, звісно, назад, додому, за МКАД. Намагаючись по дорозі своєю заіржавілою макитрою перелічити чужі цвяхи. Благо, шлях не близький, до п'яти долічити можна.
А чого це я? Та дідько його зна. :)
no subject
Date: 2011-08-25 05:00 pm (UTC)Однобокий погляд, дратує.
no subject
Date: 2011-08-25 05:03 pm (UTC)no subject
Date: 2011-08-25 05:10 pm (UTC)no subject
Date: 2011-08-25 05:03 pm (UTC)А Бузина відомий запроданець.
no subject
Date: 2011-08-25 05:09 pm (UTC)no subject
Date: 2011-08-25 05:10 pm (UTC)no subject
Date: 2011-08-26 09:17 am (UTC)Не раз відмічала що досягають у цій майстерності прямо таки висот.
Ну і хай вкусяться. Слон на моську не озирається. :))
no subject
Date: 2011-08-26 10:32 am (UTC)ПС. Я от подумав, що у мене виявляється є великий гандж: мені чомусь деяки словосполучення, як от "вишукано кусати", "професіональний кілер" або "елітна проститутка" здаються оксюмороном. :) Не можу оцінити гідно красу укусу чи професіоналізм кілера, хоч кілера на мене насилай! :)
no subject
Date: 2011-08-26 10:53 am (UTC)А щодо кілера чи проститутки.. то злих але талановитих сатириків (з їх інтелектуальними укусами) не можна до них рівняти все ж таки, хіба тільки після сквернословців всіх видів. :)
no subject
Date: 2011-08-26 11:07 am (UTC)От ще подумалося: якщо абсолютно щиро вважати себе вищим створінням, то для такого покусування навіть не треба якихось спеціальних вмінь, саме з нутра пертиме. Здається у багатьох персонажів саме так і є. А ото вже смертний гріх. :)
no subject
Date: 2011-08-26 11:24 am (UTC)