(no subject)
Jul. 15th, 2011 07:02 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
o_terenОт інколи бува, що хочеться почитати щось розумне, щось таке аналітичне стосовно якихось проблем, що зачіпають суспільство і в яких ти хотів би зорієнтуватися, навіть не бувши в цьому фахівцем. І раз у раз замість чогось вартого натрапляю на якусь нудну й непереконливу жуйку. От надибав днями статтю у "Дзеркалі тиждня", де йшлося про деякі військові справи. Називалась стаття багатообіцяюче - "Реформа Збройних cил України: актуальність, міжнародний досвід, національні особливості та пріоритети. Збройні сили в епоху Нового Модерну (XXI)" (http://dt.ua/articles/84133). І наче все в ній доладньо: й сенс якийсь є, і тези певні сформульовані, і аргументація якась наводиться, але... от не задовольняє мене ця аргументація хоч лусни.
Ось, припустім, розглядається питання чисельності особового складу збройних сил. Пропонується, як зараз модно, побільше всього скоротити, посилаючись на світовий досвід, в тому числі й досвід наших сусідів. При цьому тут же говориться, що оскільки наш нинішній статус "позаблоковий", то будь-яка військова суперечка з будь-якою "блоковою" країною буде для нас вкрай неприємною. В мене вже одне це викликає неаби-які підозри: все скоротимо, ну а раптом щось?
Тут же наводиться і бажана чисельність збройних сил - 90-100 тисяч до 2020 року. Цифра, безумовно, красива. Можливо я хочу недоброго, але все ж хотілося б, якщо не побачити розрахунки, на основі яких вона з'явилася, то бодай переконатися, що такі розрахунки є. Бо інкше важко не погодитися з такою думкою: "Лично меня господа, с ходу называющие численность нужной Украине армии, всегда крайне интригуют. Мне неудержимо хочется пообщаться с ними, войти в доверие, стать их другом. Чтобы напоить в конечном итоге в усмерть и выведать наконец эту страшную тайну: где они свои цифры взяли, как умудрились вычислить? Для меня это действительно крайне важно, поскольку, даже приблизительно зная алгоритм соответствующих расчетов, понимаешь, какой это колоссальный труд, какой невообразимый по масштабам объем работы – рассчитать необходимую численность Вооруженных сил, в частности для державы, отказывающейся от гарантий коллективной безопасности путем членства в военно-политических союзах, т.е. провозгласившей внеблоковость или нейтралитет." (http://www.flot2017.com/show/editorial/40149)
Або ж візьмемо розмірковування, стосовно можливого характеру майбутніх воєн: "Відходять у минуле масштабні конфлікти як такі. Сучасні технології унеможливлюють тривалу війну між національними арміями." Воно-то наче й так, ясно що зараз "ера спецназів". Проте, давно відомо, що генерали завжди готуються до минулих воєн. І давно помічена циклічність змін "війн тотальних" з "війнами обмеженими". Щось мене аргументація щодо того, що війни й надалі носитимуть "обмежений" характер геть не переконує. (Доволі цікаві розмірковування стосовно цієї циклічності є, наприклад, у Вадима Цимбурського в праці "Сверхдлинные военные циклы и мировая политика").
Отаке от в мене горе, спровоковане читанням аналітичних статей. Нівіть не знаю: може то шось особисто-суб'єктивне? (І то було б добре!) А раптом ні? Тоді ж прийдеться припустити, що рівень нашої аналітики нижчий плінтуса. А якщо така аналітика, то такі будуть і "рехворми", хто б там за них не брався.
Переконайте мене хто-небудь, що то все-таки мої особисті проблеми! :)
Ось, припустім, розглядається питання чисельності особового складу збройних сил. Пропонується, як зараз модно, побільше всього скоротити, посилаючись на світовий досвід, в тому числі й досвід наших сусідів. При цьому тут же говориться, що оскільки наш нинішній статус "позаблоковий", то будь-яка військова суперечка з будь-якою "блоковою" країною буде для нас вкрай неприємною. В мене вже одне це викликає неаби-які підозри: все скоротимо, ну а раптом щось?
Тут же наводиться і бажана чисельність збройних сил - 90-100 тисяч до 2020 року. Цифра, безумовно, красива. Можливо я хочу недоброго, але все ж хотілося б, якщо не побачити розрахунки, на основі яких вона з'явилася, то бодай переконатися, що такі розрахунки є. Бо інкше важко не погодитися з такою думкою: "Лично меня господа, с ходу называющие численность нужной Украине армии, всегда крайне интригуют. Мне неудержимо хочется пообщаться с ними, войти в доверие, стать их другом. Чтобы напоить в конечном итоге в усмерть и выведать наконец эту страшную тайну: где они свои цифры взяли, как умудрились вычислить? Для меня это действительно крайне важно, поскольку, даже приблизительно зная алгоритм соответствующих расчетов, понимаешь, какой это колоссальный труд, какой невообразимый по масштабам объем работы – рассчитать необходимую численность Вооруженных сил, в частности для державы, отказывающейся от гарантий коллективной безопасности путем членства в военно-политических союзах, т.е. провозгласившей внеблоковость или нейтралитет." (http://www.flot2017.com/show/editorial/40149)
Або ж візьмемо розмірковування, стосовно можливого характеру майбутніх воєн: "Відходять у минуле масштабні конфлікти як такі. Сучасні технології унеможливлюють тривалу війну між національними арміями." Воно-то наче й так, ясно що зараз "ера спецназів". Проте, давно відомо, що генерали завжди готуються до минулих воєн. І давно помічена циклічність змін "війн тотальних" з "війнами обмеженими". Щось мене аргументація щодо того, що війни й надалі носитимуть "обмежений" характер геть не переконує. (Доволі цікаві розмірковування стосовно цієї циклічності є, наприклад, у Вадима Цимбурського в праці "Сверхдлинные военные циклы и мировая политика").
Отаке от в мене горе, спровоковане читанням аналітичних статей. Нівіть не знаю: може то шось особисто-суб'єктивне? (І то було б добре!) А раптом ні? Тоді ж прийдеться припустити, що рівень нашої аналітики нижчий плінтуса. А якщо така аналітика, то такі будуть і "рехворми", хто б там за них не брався.
Переконайте мене хто-небудь, що то все-таки мої особисті проблеми! :)
