o_teren | Чи «на» чи «в»... Аби в піч не ставили...

Мене несказанно тішать невщухаючі суперечки українофобів з українофілами стосовно правильності вживання «в Україні» чи «на Україні». Українофоби посилаються на традиційність вживання «на» (хоча є безліч літературних свідчень і протилежної «традиції»), особливо педалюючи те болісне для українофілів питання, що «в окраїні» жити неможливо - лише «на». Українофіли слушно вбачають в цьому зневажливе ставлення та вказують на вельми вибірковий українофобській традиціоналізм.
Не сваріться, панове! Я вас помирю! Я хоч і затятий українофіл, але таки ж наполягаю, що однозначно слід казати «на Україні»! Адже Україна – прямий спадкоємець Русі, а ніхто з роду віку не чував, що б казали «в Русі» - лише «на Русі». Наступництво України, принаймні на лінгвістичних теренах, очевидне. Чого не скажеш про інших претендентів на руську спадщину. Цей простий факт можливо й завдасть болю якійсь занадто делікатній нерусі, наприклад, де-небудь «в Росії», але ж, зрештою, ви самі, панове, за це «на» боролися.
Так що байдуже чи «на», чи «в»: бачте, мої любі українофіли, - і так добре і сяк не зле.