Лядов

   Мій німецький дідусь був з "волинських" німців-колоністів. Коли почалася перша світова його батька забрали до війська і він десь згинув в боях з німцями на Галичині (така гірка іронія, якої в житті мого діда буде ще немало), мати невдовзі померла від тифу, тож мій дід у віці семи років залишився круглим сиротою. Правда були брати й сестри, але така ж малеча як і він. Когось з дітей забрали родичі, старший брат десь пропав у вирі війон і революцій, а мого діда взяв до себе якийсь "поміщик Лядов". Дід виконував різну дрібну хатню роботу, пару разів ганяв гусей на продаж до Києва і всяке таке. Попри те завжди дуже тепло згадував цього Лядова, казав що загалом ставилися до нього добре, а панські доньки навіть навчили діда трохи читати-писати.

   Я намагався знайти згадку про того Лядова і тільки недавно здається напав на слід. Швидше за все це Іван Митрофанович Лядов: він згадується серед землевласників для участі в земельних виборах 1914 року в Радомишлі (ДАЖО Ф.523, о. 2, спр. 1). Подальші розшуки показали, що це прикметна людина для того часу та місця, ось що пише Володимир Святненко в своїй статті "Брусилівськими стежинами Івана Огієнка":

"Селянин Іван Митрофанович Лядов, який згадується у листі, був відомий тим, що 1910 р. отримав дозвіл на побудову парового раструсового млина в селі Ставище Брусилівської волості. Трохи розбагатівши, він вирішив викупити й брусилівський млин Синельникова, який перебував в оренді у Д.В. Гріневського. Фактично домовившись з власником, він розпочинає будівництво свого будинку за єврейськими лавками, через дорогу від млину. Брусилівці зобов’язались за платню винаймати будинок Івана Лядова та зібрали 1300 крб. готівкою на його облаштування. Дату урочистого акту відкриття Вищого початкового училища було призначено на 1 липня 1916 р."

   Власне, вищезгаданий "лист", це лист до Івана Огієнка його племінника, де він сповіщає дядька, що

"...Лядов мне говорил, что согласен приспособить внутри дом так, как от него потребует училищное начальство. За верхний этаж, который мы хочем снять под училище, Дувид Турбовский и другой еще еврей предлагают Лядову 250 руб[лей], он эту цену просит и с нас. Дом хороший и вполне будет соответствовать училищным требованиям"

   Не знаю (на сьогодні), як склалася його доля в подальшому, але думаю, що невесело. Гугл видає мало, і то невтішне. Наприклад в базі "Участники Белого движения в России" знаходиться таке:

"Лядов Иван Митрофанович, р. 1871 в с. Питима Таращанского у. Чиновник военного времени. В польской армии. Взят в плен. На особом учете с 1923 на Украине."