(no subject)

Як виявилося, зараз мало хто пам’ятає ім’я Фаддея Булгаріна, а якщо й пам’ятають, то лише у контексті його недружніх стосунків з Пушкіним. Поза тим, це була особистість доволі цікава. Проте я не про те. Серед купи його іпостасей є й така – «засновник російської фантастики». В одному зі своїх оповідань він описує далеке для нього (та й для нас все ще теж) майбутнє – 2824 рік. Чтиво це досить кумедне (втім, як і будь-яка стара фантастика, де намагаються зазирнути у майбутнє, особливо коли те «майбутнє» натепер вже «минуле»). Але от що мене зачепило у Булгаріна, так це його цілковита впевненість, що і в 2824 році, попри всі технічні успіхи та досягнення, все ще будуть існувати «чєрнь» та «баріни». І знаєте що… я теж думаю, що будуть. Можливо сильно замасковані, але таки будуть.

(no subject)

З зачудуванням спостерігаю за балачками стосовно чергового побиття горшків з Росією. Тепер уже новою, "реформаторською", українською владою. Чомусь багатьом ввижається, що якщо наші "покращувачи вже сьогодні" обпеклися об газопровід, то тепер вони з подвійними силами кинуться працювати на благо Батьківщини. З якого щастя це станеться, ніяк не второпаю: люди, які були настільки "наївними", що втратили купу часу, частку суверенітету, купу активів не кажучи вже про такі прості речі, як самоповага, є одним з двох - або а) епічними дибілами, або б) зрадниками. Перше лікується каральною психіатрією, друге урановими копальнями. Залишати їх "працювати" далі - самогубство. Втім, українці ще ті мазохісти.